Державний драматичний театр

Державний драматичний театр України — перший професійний театр України, який отримав статус державного, згідно із законом уряду Української держави від 23 серпня 1918 року.

25 серпня 1918 року гетьманський уряд затвердив законопроект про заснування у Києві Державного драматичного театру, а восени київські глядачі у будівлі на вул. Мерінгівській, 8 побачили драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня», відтоді ця вистава стала візитівкою театру.

А вже 15 березня 1919 року за наказом радянської влади «про націоналізацію київських театрів» Державний драматичний театр перейменовано на «Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка».

Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка

На засіданні Театральної ради 5 червня 1918 директором театру було обрано Бориса Крживецького. Призначення затвердив 10 липня 1918 року міністр народної освіти Української Держави за гетьмана Павла Скоропадського Василенко Микола Прокопович.

На посаду головного режисера Крживецькому вдалось запросити вихідця з України, відомого на російських сценах режисера і актора Олександра Загарова (справжнє прізвище Фон-Фессінг).

Репертуар:

• «Лісова пісня» Лесі Українки (вперше на українській сцені)
• «Візник Геншель» і «Ткачі» Гауптмана
• «Привиди» та «Основи суспільності» Ібсена, «Тартюф» Мольєра
• «Мірандоліна» Карло Ґольдоні та ін.

Кадри із п'єси "Лісова пісня"